Діти завжди мали свої таємні світи, свої ігри та свої
секрети від дорослих. Таємничість сучаcного покоління — віртуальна і
здебільшого неочевидна для дорослих.
Дорослих, які не знаються на дитячих
«забавках» в інтернеті, лякає віртуальний світ. Вони не можуть зіставити
власний дитячий досвід із досвідом своїх дітей, навчити їх чомусь, бути
авторитетом для них у цій сфері.
Тут є великий ризик, адже, зіткнувшись із
проблемою в інтернет-просторі, дитина не може розповісти про неї батьками через
страх, що її не зрозуміють або взагалі заборонять користуватися комп’ютером. В інтернеті підлітки
самовиражаються та реалізують свою головну компетенцію — спілкування.
Про «кібербулінг» заговорили з популярністю соцмереж, у 21
сторіччі. Дослівно з англійської це слово перекладають як «віртуальне
бикування».
Кібербулінгом можна назвати рукотворну агресію,
розповсюджувану через новітні інформаційно-комунікаційні засоби з метою
нашкодити або принизити людину.
Немає коментарів:
Дописати коментар